Кафедра іншомовної підготовки, європейської інтеграції та міжнародного співробітництва постійно покращує якісний склад персоналу.
Наразі на кафедрі працюють один професор, доктор педагогічних наук Зеленін Г.І., чотири кандидати наук (ст. викл. Г. В. Корнюш, ст. викл. Лученцова І.С., доцент Тупченко В.В., доцент Шапаренко О.В.), результати дисертаційних досліджень яких активно використовуються у навчальному процесі. З метою поглиблення знань здобувачів вищої освіти про Європу, формування європейського світогляду, сприяння поширенню знань про Європейський Союз, підвищення громадянської та політичної культури на базі кафедри на постійній основі функціонує Євроклуб та кружок англійської мови.
Усі викладачі кафедри беруть активну участь у міжнародних та національних конференціях, семінарах, постійно підвищують рівень своєї методичної майстерності. В навчальному процесі кафедра використовує сучасні інтерактивні методи. Усе це дає можливість викладачам кафедри досягати значних результатів у науковій, навчально-виховній та організаційній діяльності, зацікавити студентів своїм предметом, та створювати на заняттях атмосферу творчості та взаєморозуміння. Усі викладачі кафедри – висококваліфіковані спеціалісти, які вдало поєднують викладацьку роботу з науковою та перекладацькою діяльністю.
Напрям науково-дослідної роботи кафедри: ««Формування багатомовної компетентності студентів інженерно-педагогічних спеціальностей у контексті європейської інтеграції: інноваційні підходи до викладання іноземних мов» (вересень 2024 р. – травень 2026 р.)».
Протягом вересня-грудня 2024 року в межах пункту 1.1. «Аналіз європейського досвіду формування багатомовної компетентності у вищих навчальних закладах» було здійснено теоретичне дослідження, яке включає:
1) Систематизація концептуальних підходів до формування багатомовної компетентності. Проведено аналіз сучасних наукових джерел, нормативних документів Європейського Союзу (зокрема, «Common European Framework
of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment» та «European Education Area»), що визначають основи багатомовної освіти. Було виокремлено три основні теоретичні підходи:
● Комунікативно-діяльнісний підхід, що став основою для впровадження багатомовного навчання у більшості європейських країн.
● Інтегративний підхід, який розглядає багатомовність як частину міжкультурної компетентності та професійної мобільності студентів.
● Компетентнісний підхід, орієнтований на розробку чітких рівнів володіння мовами відповідно до професійних вимог.
2) Огляд наукової літератури з проблеми багатомовності. Розглянуто ключові роботи європейських дослідників у сфері багатомовної освіти (B. Beacco, M. Byram, P. Van de Craen). Особлива увага приділена теоретичному обґрунтуванню взаємозв’язку між формуванням багатомовної компетентності та академічною успішністю студентів інженерно-технічних спеціальностей. Вивчено вплив багатомовності на когнітивний розвиток і критичне мислення
студентів.
3) Теоретична модель багатомовної компетентності. Розроблено багаторівневу модель, яка включає когнітивні, афективні та поведінкові компоненти багатомовної компетентності. Виділено ключові елементи: мовленнєва
гнучкість, здатність до міжмовного трансферу, здатність до адаптації мовних знань у різних культурних та професійних контекстах.
4) Порівняльний аналіз підходів у різних європейських країнах. Виокремлено спільні принципи багатомовної освіти: системність, інтеграція мовних і професійних знань, акцент на міжкультурному діалозі. Виявлено регіональні відмінності, наприклад, акцент на англо-німецьку двомовність у країнах Центральної Європи чи три- та чотиримовність у скандинавських країнах.